Римо-католицький костел Вознесіння Пресвятої Діви Марії (з історії діяльності храму)

Костел Вознесіння Пресвятої Діви Марії розташований у частині Болехова, званій Волоське Село, ліворуч дороги на Стрий. Неподалік від костелу розташований парк-дендрарій і Волоський цвинтар.

Костел збудований в 1607 році. Його фундатором був гербовий шляхтич Микола Гедзінський.

В 1730-1738 роках, після пожежі, яка знищила костел, споруджено нову муровану святиню за кошти С. Понятовського. У 1739  Архієпископ 

М. Вижицький освятив новий головний вівтар Вознесіння Пресвятої Діви Марії. В 1741 році придбано орган, а в 1754 році зведено дзвіницю з 5-ма дзвонами. Згодом костел почав руйнуватися. 

У 1758 році до Болехова прибув архітектор з Варшави. Для порятунку святині  підпорами зміцнили стіни та відремонтували фасад. У 1760 році за кошти Болехівського мॳстрату перекрили дах. Перед 1763 роком зі Львова прибув будівничий, який надбудував на даху костелу вежу. Як виявилося пізніше, результату ремонт не дав. На подальшу реставрацію коштів не було. У 1785 році костел був зруйнований. Богослужіння перенесли до старого дерев’яного костелу Святого Хреста (збудованого в XVI-XVII) на Соломонову гірку. На початку 19 ст. руїни святині було розібрано, а на її місці сформовано ринок. Пізніше влада упорядкувала цю територію і облаштувала сквер «Площа свободи». Нині це частина площі І.Франка. 

В  першій половині 19 століття поблизу Дирекції лісів і державних маєтків 

( сучасна територія Прикарпатського фахового коледжу лісового господарства) за державний кошт збудували новий костел Вознесіння Пресвятої Діви Марії. У 1819 році будівництво храму завершувалося. На головному вівтарі розміщено образ Вознесіння Пресвятої Діви Марії, а в 1820 році розпочалися Богослужіння. В 1832 році в костелі були три вівтарі і орган. 1838 року відбулось посвячення храму Вознесіння Пресвятої Діви Марії. 

Протягом 1870-74 рр. проводився ремонт костелу (поштукатурено, покрито дах ґонтами і оббито бляхою верх на вежі). Розмальовано і позолочено головний вівтар (1874) та бічні вівтарі, відремонтовано орган, замінено старі ікони на нові, привезені з Баварії. Наступний ремонт проводили у 1911 р. Тоді ж замінено верхівку на вежі.

Під час першої світової війни костел зазнав незначних пошкоджень: внаслідок обстрілів була продірявлена покрівля і пошкоджена штукатурка стін. В 1917 році австрійська влада реквізувала для потреб армії два великі дзвони. Залишили тільки менший, дарований Миколаєм Ґедзінським. Але він теж був забраний російською окупаційною владою для військових цілей в 1918 році. 

В повоєнний період у храмі замінили вікна. В 1922 році встановили два нових дзвони. В 1929 році оновлено ґонтову покрівлю, перебудовано вежу, встановлено статую Матері Божої Непорочної. В 1929-30 роках укладено плитку на підлогу, завершено реставрацію та оздоблення головного вівтаря, бічних вівтарів та інших предметів інтер’єру.

В 1945 році більшість поляків виїхала до Польщі, в т. ч. ксьондз Станіслав Стасінський, а за ним і вікарій Йозеф Зєлінський. Ключі від костелу передали міській владі. Культові предмети та ікони вивезли до міста Хойнова (Польша), де в основному осіли поляки з Болехова. З часом ці предмети були розпорошені по різних населених пунктах і святинях Польщі.

В 1947-1957 роках в костелі Болехова проводили богослужіння. Наприкінці 50-х рр. в костелі відкрили книжковий склад, а в 1960 році храм пристосували під спортзал середньої школи № 1, знищивши вівтар, підлогу й настінний розпис. В 1976 році костел переобладнали і розмістили тут склад для добудованих трьох магазинів. Для магазину меблів і спорттоварів у вівтарній стіні вибили отвір під браму для заїзду вантажних машин. В костелі облаштували котельню, а браму перетягли на Волоський цвинтар. З настанням демократичних змін в Україні в 1992 році римо-католицька громада домоглася повернення костелу, зайнялася відновленням святині. Демонтували прибудовані магазини і освятили костел. Ремонт, реставрація, реконструкція і добудова тривали до 2000 року. Тоді ж було завершено нове аранжування інтер’єру костелу, реставрація надмогильної плити Миколая Гедзінського, вмурованої в стіну всередині костелу, добудовано ганок з колоноподібним портиком, зроблено новий вівтар. В 2007 році розпочали  зовнішню реставрацію костелу до 400 – літнього ювілею. Архітектурний стиль костелу– готика, перебудова на класицизм.