Вшановування пам'яті героїв Крут

100 років тому, 29 січня 1918–го, поблизу станції Крути на Чернігівщині відбувся бій між горсткою студентів, гімназистів та юнаків військової школи супроти ворога - червоної орди під командуванням Муравйова, який мав багаторазову чисельну перевагу.

Бій під Крутами був одним з етапів неоголошеної війни Радянської влади проти незалежної України у 1917-1920 роках. Це був трагічний епізод в історії України, який на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.Тоді, 100 років тому, загинуло близько сотні студентів і гімназистів. 27 із них потрапили до полону і були замордовані.

Історія столітньої давнини повторюється і сьогодні. Знову незалежність, за яку полягли і герої «Небесної сотні». За неї гинуть українські воїни та мирні мешканці на Сході. Герої Крут, як і Герої Небесної Сотні – це, перш за все, герої духу. Їх об’єднало прагнення правди – як природного єднання істини та справедливості. Правди, яка би була основою державного, суспільного, особистого життя. Вони разом з українським народом повстали проти брехні, наруги над волею людей заради майбутнього, для оновлення України і віддали найцінніше – своє життя.

Через муки та біль, сльози та боротьбу народжується нація, нація патріотів, сильних, вільних людей здатних захистити власний дім від зовнішньої агресії. В’ячеслав Чорновіл сказав: «Україна починається з тебе», так Україна починається з нас: Ти сам собі – і мрія, і спромога. Ти сам собі – фундамент, стіни, дах. Ти сам собі – поразка й перемога. Мить, що лишитись може у віках.

До Дня пам'яті Героїв Крут у Музеї історії міста Болехова імені Романа Скворія пройшла історико-патріотична година «Це вогненне слово – Крути». Присутніми на заході були учні та вчителі Болехівської ЗОШ №1, студенти та викладачі Прикарпатського лісогосподарського коледжу, заступник міського голови Тетяна Лугова, працівники установ культури та громадськість міста. Ведучі заходу – Оксана Півень та Анна Литвин.

Нехай пам'ять про героїв, що загинули під Крутами, буде вічною. А ми віримо і маємо надію, що більше не буде ані нової Небесної Сотні, ані нових Крут, більше не проливатиметься ані наша кров, ані кров сусідніх чи далеких народів.