РІЗДВО ось-ось застукає в наші двері

РІЗДВО ось-ось застукає в наші двері. Наповнить домівки свіжими пахощами ялинки, присмачить медом кутю, задзвенить дитячими голосами у колядках, запалить від Вифлеємської зорі свічку радості й надії... Тоді збереться вся родина за святвечірнім столом, аби у злагоді і мирі відзначити День приходу на світ СИНА БОЖОГО. До цього особливого вечора всі готуються заздалегідь.

До Різдва на Україні готувалися ще з літа. Під час жнив перший сніп збіжжя залишали необмолоченим. До нього додавали також по кілька стеблин з інших злаків. Власне, цей сніп і вносили до хати в надвечір'я РІЗДВА ХРИСТОВОГО. Називали такий сніп по- різному: дідух, дід... У наш час є майстри, які виготовляють дідух - справжні витвори мистецтва, випливаючи зі збіжжя деревце з трьома ніжками. 

Приготування до РІЗДВА охоплювали всі сторони життя української родини. Люди заготовляли доволі їстивних припасів, виготовляли різні наливки тощо. Прибирали до свят хату, білили стелю і стіни, мастили глиною долівку... Всюди розвішували вишиті рушники.

Традиційні в наш час ялинки в хатах українців з'явилися аж у першій половині ХХ сторіччя. Щоправда, у багатших родинах духовенства та інтелігенції ялинка зайняла своє місце набагато раніше. Ставили ялинку також у церкві. Прикрашали ялинку свічниками, горішками, яблучками, тістечками, спеченими вдома.

До свята мав бути наведений порядок і на подвір'ї, і в господарстві. Все, що було позичене, треба було повернути додому і покласти на місце. Приготування до свят полягало також і в тому, щоб навчитися колядувати, віншувати, підготувати вертеп - різдвяну виставу, змайструвати звізду. Все це робили заздалегідь.

Крім того, що треба було навести лад у господарстві й у хаті, наготувати багато смачних страв і вивчити багато колядок, душу також належало приготувати до того великого свята. У родинах дотримувалися Передріздвяного посту, що в народі має назву Пилипівка. Напередодні РІЗДВА приступали до сповіді та Святого Причастя.