Катерина Мандрик-Куйбіда (до 95-ї річниці з дня народження)

опублікував Оксана Півень 26-05-2022, 09:47

Катерина Мандрик-Куйбіда – довголітній політв’язень, ветеран національно-визвольних змагань, поетеса.

Народилася 26 травня 1927 року в с. Сукіль на Болехівщині у селянській родині. Кмітлива, роботяща дівчина добре вчилася, захоплювалася поезією. Війна перервала її навчання. Тоді ж вступила до ОУН і стала активною підпільницею, а в післявоєнні роки брала активну участь як зв’язкова. Сімнадцятирічною дівчиною отримувала повідомлення, накази, «штафети», які потрібно було відправляти через зв’язкових станиці у різні віддалені села. Крім обов’язків кур’єра ОУН займалася заготівлею продуктів харчування для дислокованих у лісі та в її гірському селі військових підрозділів УПА.

За участь у визвольних змаганнях у 1950 році була заарештована органами НКВС і засуджена на 10 років позбавлення волі. Під час слідства у болехівській катівні, а потім в Станіславській тюрмі мужньо переносила жорстокі тюремні допити. Але підпільниця під час слідства не назвала жодного прізвища чи відомих їй псевдо своїх друзів і знайомих із Сукеля та сусідніх сіл.

Енкаведисти забивали їй під нігті голки, били гумовими палицями по голові, виривали клапті волосся з прекрасної дівочої коси. Опритомнівши, дівчина молилася до Пречистої Діви Марії, щоб дала їй силу і мужність витримати наступні допити.

Покарання відбувала в Абезі та Інті, Комі АРСР. Її табірний номер – В–1–684. Там вдруге зустрілась з майбутнім чоловіком Степаном. Разом зуміли виховати двох синів.

У Катерини Мандрик були здібності до написання поезії. Писала від болю серця, щоби вгамувати страждання. Ті вірші з табірного життя, ті слова надії і крик душі, написані здебільшого у п’ятдесяті роки. Це поезії: «Втікає сон від мене знову», «Невже від мук та болю…?», «Запроданці» та інші патріотичні твори. Вони дивом не згубилися у круговерті життя й увійшли до збірки «Антологія краю». В 2001 р. вийшов друком збірник пісень «Ой летіли журавлі», записаних з голосу Катерини Куйбіди. З нагоди її 80-річчя побачила світ збірка поезій та спогадів «Благослови вогнем» про пережиті роки. Через три роки вийшло друге доповнене видання. В день 63-ї річниці створення УПА в Болехові урочисто й велелюдно відкрили пам’ятник Катерині Мандрик-Куйбіді. Вона постала у бронзі зовсім юною, якою запам’яталася з часів підпілля. В 2009 році згідно розпорядження Кабінету Міністрів України ім’я Катерини Мандрик-Куйбіди присвоєно Козаківській ЗОШ І-ІІІ ст.

Відродження української незалежності стало для Катерини Куйбіди справедливою нагородою і вимріяним святом. Вона активно працювала в «Меморіалі», Союзі українок, Братстві ОУН-УПА. Праця для українського народу була для неї сенсом і способом життя. В Музеї історії міста Болехова імені Романа Скворія зберігається вишиваний тризуб – герб України, подарований нею для Союзу українок Болехова.

Померла Катерина Мандрик-Куйбіда 14 березня 2004 року. Похована у Львові на Личаківському кладовищі.

За матеріалами фондів Музею

Фотографії до матеріалу