У Болехові вшанували День пам’яті жертв голодоморів

Щороку в останню суботу листопада, відповідно до Указу президента, в Україні вшановують День пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій. Це День пам’яті мільйонів громадян України, полеглих у пекельних голодних муках у 1932-1933 роках.

Трагедія Голодомору 1932-1933 рр. найтрагічніша сторінка в історії українського народу, яка залишила руйнівний слід у долі кількох поколінь, а її нищівні наслідки українське суспільство відчуває й досі. Масове фізичне винищення українських хліборобів штучним голодом було свідомим терористичним актом тоталітарної системи проти мирних людей, внаслідок чого зникло ціле покоління землеробського населення. Було підірвано соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру та самобутність.

У цей сумний листопадовий день Україна прихиляє коліна перед мільйонами жертв голодомору, перед тими страждальцями, могили яких розкидані по садках, балках, дворах, узбіччях доріг та на цвинтарях. 25 листопада мешканці Болехова зібралися о 15.30 годині біля пам’ятника жертвам сталінських репресій на скорботному віче «Пам’ять голоду, пам’ять серця», щоб віддати шану і пом’янути жертв найстрашнішої трагедії в історії українського народу – Голодомору 1932-33 років. Того, що забрав мільйони життів, що знищив життєдайні ниви майбутньої української людності, що покалічив душі мільйонам наступних поколінь українців.

Атмосфера, що панувала на віче, була скорботною. Багато глибоких та змістовних слів було сказано ведучими реквієму - Галиною Якимів Оксаною Півень, основним меседжем яких був заклик довічно пам’ятати про закатованих у ті страшні голодні роки. Наталя Андрусишин та Ірина Півень чуттєвим декламуванням віршів зуміли відтворити біль всіх, хто в муках і стражданнях, опухлий від голоду зі злої волі сталінської влади, дочасно покинув дане Богом життя. Хвилиною мовчання болехівчани згадали та вшанували пам’ять закатованих голодом жертв геноциду Українського народу. Свічки пам’яті запалили під звучання пісні «Свіча» у виконанні Юлії Мороз.

На поминальному заході були присутні представники влади, зокрема міський голова Богдан Мельник, перший заступник міського голови Володимир Жарський, заступник міського голови Тетяна Лугова, керуючий справами міськвиконкому Іван Ганчар, секретар Болехівської міської ради Ігор Герецький та начальник відділу культури Болехівського міськвиконкому Галина Іванишин.

До присутніх зі словами скорботи звернувся міський голова Богдан Мельник, настоятель храму св. ;Вмч. Параскеви отець Степан Витвицький, Отець Зеновій Петрів від громади собору св. Жінок Мироносиць. По закінченні віче – реквієму отці УГКЦ Болехівського деканату відслужили панахиду за невинно вбитими голодом. Всі присутні спільно з отцями помолилися за вічний спокій душ жертв голодоморів.

З того часу минуло 84 роки, але серце й досі кровоточить, душа здригається від болю й сльози навертаються на очі від усвідомлення цієї жахливої трагедії.

Правду про цю страшну трагедію довго замовчували та викривляли. На сьогодні про Голодомор уже написано чимало. Видані збірки архівних документів, публіцистика і художні твори. Та це завдяки тій правді, що жила в пам’яті тих, хто пережив цю трагедію і повідав ту страшну правду людству.

Багатостраждальна історія нашого народу. Ми не маємо права забувати її чорних сторінок. Маємо для себе чітко зрозуміти – головною, неперехідною цінністю для нас є власна держава. Бо лише здобуття Україною незалежності та демократичний шлях, який ми обрали є надійною гарантією того, що така трагедія ніколи не повториться.