З нагоди 32-ї річниці виведення радянських військ з Афганістану

Афганська війна тривала майже 10 років. Вона лишила по собі страшні наслідки . В Україну летіли «чорні тюльпани» з цинковими гробами. Не повернулися додому з війни близько 4 тисяч молодих хлопців, 6 тисяч стали інвалідами, а 80 пропало безвісти чи потрапило в полон. Довго замовчували афганську війну. Дозували правду про героїв і втрати. Навіть плакати над могилами не дозволяли. Запитаймо себе: чому? Заради чого гинули люди? … Ще довго ятритимуть душу запитання без відповіді.  Дедалі більше віддаляють роки від нас ту афганську війну. Але в пам’яті людській їй ще жити довго, тому що її історія написана кров’ю синів і слізьми матерів.

І щоб зараз не говорили про ту страшну сторінку в історії, наші воїни вчинили так, як велів їм обов'язок, як підказувала совість, бо іншого шляху у них не було. Багато наших хлопців - афганців, які виконували  свій   інтернаціональний  обов’язок, були нагороджені орденами і медалями. Але найвищою нагородою для тих, хто уцілів, є життя, а для загиблих–пам’ять. 

15 лютого в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Цього року з нагоди 32-ї річниці виводу радянських військ з Афганістану в музеї історії м. Болехова ім. Р.Скворія пройшов мистецький вечір – спомин «Відлуння афганських гір». Всі присутні, а це: колишні воїни – афганці, представники влади (Ілона Калитин - заступник міського голови та Галина Іванишин – начальник відділу культури Болехівського міськвиконкому), мешканці міста зібралися в цій залі, щоб вшанувати пам'ять тих, хто поліг у афганських ущелинах і пошанувати тих, кому пощастило повернутися до рідного дому. 

Для учасників бойових дій та всіх присутніх в залі викладачі Болехівської дитячої школи мистецтв і їх талановиті вихованці дарували свої музичні твори, а супроводжували захід вірші про афганську війну, які читали працівники музею.