-1

До Міжнародного дня захисту дітей. Захоронка в Болехові

опублікував Оксана Півень 2-06-2022, 10:17

Ім’я Наталії Кобринської як письменниці відоме з 1884 року. Але не менш вагомою була започаткована нею громадська діяльність, зокрема серед українського жіноцтва.

Ініціаторкою й зачинателькою руху в справі захисту дітей-сиріт в Болехові виступила Наталія Кобринська.

1899 року Наталія Кобринська побувала на ХІ археологічному з’їзді в Києві. Гостювала тут у І. Нечуя-Левицького і М. Старицького. Її приймали в Чернігові Б.Грінченко і М. Коцюбинський. Велика Україна справила на неї незабутнє враження. Перебування у високоінтелектуальному середовищі збагатило Кобринську практичним досвідом у справах жіночих товариств і дитячих закладів.

Повернувшись до Болехова, взялася до справ із новим ентузіазмом. Кобринська намагалася зрушити болехівське жіноцтво для громадської праці. Її наполегливість увінчалася започаткуванням у місті читалень. Важчою справою була організація захоронок для дітей через відсутність приміщень і деяких коштів. Але цим займалися церковні громади і монахині. Світські люди займалися благодійними й організаційними справами. Тут Кобринська мала певний успіх.

У першому збірнику «Нашої долі», що вийшов у Стрию 1893 року, Н. Кобринська публікує Статут товариства «Охоронка», яким регламентує його діяльність.

В одному з листів до Грінченка Кобринська пише про охоронки в Болехові, як зразок, де має доглядати дітей проста жінка, але під наглядом гуртка інтелігентного жіноцтва. Крім цього, пригадує в листі, що як була в Чернігові, то «говорила про статут із дружиною Грінченка» Марією Загірньою. А вже через місяць, 4 травня 1901 року, інформує свою чеську подругу, громадську діячку і дитячу письменницю Вільму Соколову: «Найбільшою моєю потіхою є, що хоть по часі повстають мої ідеї. Здійснення тої надії є недавно зав’язане Товариство охорони над дітьми».

Захоронка для дітей-сиріт у Болехові була створена в домі лікаря Костянтина Ікаловича. Великий благодійник подарував його для сиріт. Вихованням дітей займалися Сестри Василіянки. Сюди приходили також діти з цілого міста і монахині вчили їх релігійних і народних пісень, віршів, танців. Разом відзначали релігійні і національні свята. Постійним відвідувачем захоронки був отець-декан Володимир Сухий, благодійник і опікун сиріт.

За матеріалами фондів Музею історії м.Болехова ім.Р.Скворія

Фотографії до матеріалу