Інформація про музей

Заснований 28 листопада 1967 р. бібліотекарем, краєзнавцем, дослідником-ентузіастом, публіцистом Романом Скворієм. Поштовхом до збиральницької роботи стала підготовка до відзначення 40-річчя від дня смерті Наталії Кобринської, що припадало на січень 1960 р. Адже понад 30 років праці цієї письменниці та громадської діячки в Болехові та поза його межами залишили глибокий слід в пам’яті багатьох поколінь.

За ініціативою Р. Скворія працівники бібліотеки почали проводити збір бібліографічних матеріалів про Н. Кобринську, спогадів і речового матеріалу. Це стало основою для створення літературно-меморіального кутка в приміщенні бібліотеки (1959). Розширивши зміст краєзнавчої роботи, зібрали відомості про перебування в нашому місті Івана Франка та інших діячів української культури, матеріали з історії міста та околиць, про виробничий профіль тогочасного Болехова. В 1964 році при бібліотеці почала діяти краєзнавча кімната.

Наполегливо діяли: історична, літературно-мистецька, побутово-етнографічна, природнича і сучасно-виробнича секції. На основі зібраних експонатів був відкритий краєзнавчий музей. За час його існування велася інтенсивна пошукова робота в архівах Івано-Франківська, Львова, Києва. Придбано багато цінних та рідкісних речей, що склали унікальну колекцію. На основі зібраних матеріалів опубліковані такі історичні розвідки: «Опришки на Болехівщині», «Хай заговорять камені», «Кам’яна легенда», «Скелі Довбуша», «З глибин віків» та ін.

В 1970 р. музеєві присвоєно звання народного. Про його краєзнавчу роботу повідомлялося в місцевій та республіканській пресі. Але зміна політичної ситуації в роки застою спричинилася до негласного закриття музею наприкінці 1972 р. Під приводом реконструкції змінили не тільки експозиції, але й працівників-ентузіастів на випадкових людей, далеких від краєзнавчої праці. Найцінніші експонати зникли безслідно.

В час демократичних змін розпочалося піднесення в діяльності музею, який одержав новий статус: «Народний музей міста Болехова і околиць» і став однією з найактивніших установ національного відродження. В 1987 р. розпочалася реконструкція музею, а 9 червня 1990 відбулося урочисте відкриття. Тоді одночасно було встановлено пам’ятник - погруддя Н. Кобринській. З ініціативою музею пов’язане й відзначення 620-річчя першої згадки про Болехів, прийняття герба міста.

14 квітня 1999 р. згідно з наказом Управління культури Івано-Франківської облдержадміністрації музей став державним. Він розміщений у шести залах, підвальному приміщенні та окремій споруді. Експозиція складається з таких розділів: «Історія міста Болехова», «Бойківська світлиця», «Розвиток промисловості, освіти і культури в 20-30-х роках ХХ ст.», «Друга світова війна. Жертви фашистської та більшовицької окупації», «Національне і духовне відродження нашого краю», «Боротьба українського народу за утвердження своєї державності».

Відкриває експозицію колекція світлин з історії створення музею, яка інформує відвідувачів з головними подіями в його діяльності. Найдавніші часи представлені пам’ятками далеких тисячоліть: первісні знаряддя праці людини епохи неоліту (кам’яні молоти і сокири, долота і прясла з Болехова і навколишніх сіл, мідний кельт із села Кальни, рештки іншої старовини). З кар’єру цегельного заводу сюди потрапили бивні мамонта. Особливо цікавою є експозиція народної ноші, зразки речей хатнього і господарського вжитку, які представлені в залі № 1 і бойківській світлиці. Досить обширно висвітлюється тема походів Олекси Довбуша, Василя Баюрака та Івана Бойчука.

Відомості про діяльність політичних, громадських організацій і товариств Болехівщини на початку ХХ ст. та їх роль у справі розвитку національної свідомості і збереженні традицій можна почерпнути, оглянувши один із розділів залу № 3. Значна увага приділена товариству «Просвіта».

Наступний зал присвячений подіям Другої світової війни, жахливим наслідкам панування окупаційних режимів. Тут можна побачити речові експонати того часу.

Зал «Національне і духовне відродження нашого краю» висвітлює такі події: з історії створення музею; вшанування жертв тоталітарного режиму; продовження мистецьких традицій; історія лісогосподарського технікуму. Окремий розділ присвячено відомим болехівчанам, які творили історію міста.

Зал № 6 присвячений боротьбі українського народу за утвердження своєї державності. Тут висвітлюються події визвольних змагань краю в ХХ ст. Крім цього в підвальному приміщенні музею міститься меморіал-катівня, де протягом 1944-47 років відбували своє покарання болехівчани та мешканці навколишніх сіл. За цей час груповий каземат пройшли сотні українських повстанців, про що свідчать написи на стінах.

2005 рік було названо роком Наталії Кобринської в Болехові. 16 жовтня того року відкрито окреме приміщення з експозицією про відому галицьку письменницю, громадську діячку Наталію Кобринську, яке містить наступні розділи: «Белелуя», «Болехів у часи Наталії Кобринської», «Наталія Кобринська в колі сучасників», «Меморіальний куток», «Болехів вшановує пам’ять про письменницю», «Наталія Кобринська і Січове стрілецтво», «Наталія Кобринська та Іван Франко».

Відповідно до рішення 11 сесії Болехівської Міської ради від 07.02.2007 року «Про вшанування пам’яті Романа Скворія» музеєві історії міста Болехова присвоєно ім’я його засновника.

В 2018 році з нагоди проголошення 100-річчя Західноукраїнської Народної Республіки ;колектив музею історії м.Болехова ім.Р. Скворія отримав ювілейну відзнаку «100 років Західноукраїнської Народної Республіки» та грамоту голови обласної ради за висвітлення особливостей формування державності періоду ЗУНР.

Сьогодні музей продовжує працювати над вивченням важливих періодів історії міста і околиць, зокрема проводить збір матеріалів про діяльність УПА на теренах Болехівщини: спогадів, речових та письмових свідчень про події того часу, які поповнюють експозиції. Триває дослідницька робота з питань розвитку освіти і культури на Болехівщині та збір речових матеріалів, спогадів, світлин про визначних людей Бойківщини і Прикарпаття. В музей звертаються за консультаціями науковці не лише з України, але й з інших країн світу (Польщі, Ізраїлю, Росії …). Крім експонатів, музей має достатньо рідкісні видання, довідкову літературу і видання преси.

Працівники музею проводять оглядові і тематичні екскурсії, літературні години і вечори пам’яті, уроки історії, краєзнавства і народознавства, різноманітні виставки і майстер-класи, організовують конференції, співпрацюють з іншими музеями в плані проведення виставок та участі в наукових конференціях. Відвідувачами і слухачами є учні шкіл і ліцею,студенти середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, службовці та ін. Музей відвідують туристи з Англії, США, Канади, Німеччини, Польщі, Чехії, Словаччини, Литви, Росії, Білорусії, Італії, Перу, Індії, Японії. Підтримуються зв’язки з багатьма організаціями України та зарубіжжя, колишніми вихідцями з Болехова, які сприяють розширенню фондів музею.